Понедельник, 20.11.2017, 16:22 | Приветствую Вас Гость

Федерация футбола

Главная » 2008 » Ноябрь » 17 » Кубок "Зори" - Финал
Кубок "Зори" - Финал
11:15
• ХХХ розіграш Кубка народної газети Дніпропетровщини „Зоря” з футболу

НА ЗОРЯНСЬКОМУ ПРИЗІ
НОВЕ ІМЯ ЛАУРЕАТА – „СІНТО” !

(Закінчення. Початок у номері від ...... листопада)

Фінальну частину ХХХ, ювілейного розіграшу Кубка народної газети Дніпропетровщини „Зоря” коментує виконавчий директор змагань Володимир СОРОКА.

Честолюбні ж покровчани, завважу, не полюбляють надовго затягувати із усілякими реваншами, тож невдовзі, упевнений, на усіх нас чекає нова доволі цікава сутичка непересічних колективів. Сутичка двох дійсно вінценосних осіб !
Одразу по закінченні обох півфінальних поєдинків командам, які поступилися, організатори турніру на чолі з упередзоріючим колосівського спорттовариства В. Г. Петрушенком вручили пам’ятні бронзові медалі, а авангардівцям – ще й комплект спортивних костюмів за перемогу на всеукраїнському рівні. За заслуги, як заведено, і честь !

„ДРАКОНОВА” РАТЬ – У ОБНОВЦІ !

Чимало років напередодні вирішальних зорянських протистоянь своєрідним „розігрівом” слугувала товариська зустріч між членами спортивно-оздоровчого журналістського центру „Тригол” і ветеранською дружиною того регіону, де відбувалось заключне дійство. Останнім часом цю традицію чомусь забули, однак, як з`ясувалось, на щастя не остаточно списавши її в архів. Тому повернення до сценарію ювілейного бенефісу протиборства двох „аксакалівських” формувань, без перебільшення, сприйнялося на „ура”. Надто ж у кольорах футбольної „драконівської” раті, президент якої Іван Запорожан повністю переодяг своїх підопічних – у зелені маскувальні „халати” – й відтепер вони стали виглядати справжніми триголовими „зміями” з відповідним лейблом і логотипом на обновці. І хоч петриківці вийшли на галявину напрочуд біленькі, свіженькі й апетитні, гурмани триголівського руху – Віктор Лимар, Володимир Панасюк, Валерій Гамідов, Анатолій Шинкаренко та інші – не надто перейнялися проблемами власного шлунку, залишивши ці проблеми на „третій” тайм, зате досхочу, із задоволенням поганявши площиною шкіряну „сферу” й відшліфувавши командні дії. Результат не мав ніякого значення, тим паче поєдинок реферував „батько” обох цих творчих колективів – той таки всеїдний до гри мільйонів Запорожан ! – і хлопці по-козацьки рубалися, напівсвідомо утримуючи у голові мирний результат. Зрештою, так воно і сталося. 3:3 – підсумок, який усіх задовольнив – і біленьких, і зелененьких, – а по закінченні січі обидва спортові з`єднання, обійнявшись, у тісному братському колі підняли за футбол, за Кубок „Зорі” добру чарчину і поклялись й надалі чесно служити його Величності Футболу, вселенському загалу цієї дивовижної гри.

І ЗНОВ „СВИНЮ” ПІДКЛАЛА КЛЯТА КУПИНА !

Вже коли пролунали позивні зорянського турніру, відгриміли салюти шампанського на честь переможців, у розмові організаторів фестивалю хтось із нас, очевидців фінальної сутички, виніс на обговорення таку думку. „От якби, мовляв, хлопці Запорожана грали на виїзді, неодмінно б перемогли. А так „перегоріли”, перехвилювалися, виступаючи у рідних стінах...” Певною мірою згоден з цими словами і ваш автор. Якось скуто, нервово провели півтори тайми господарі дійства, не впізнати було спершу їхнього „вбивчого” дуету-наконечника – Сірка і Прокопова, намертво прихопленого оборонцями присамарців, так і не змогли повністю реалізувати свій потенціал „будівничі” атак петриківців, а що вже витворяв у „рамці” Олександр Бойко, кіпер факелівців, то взагалі, як кажуть, ні в які ворота не влазить ! І чи не його помилки й виявились вирішальними... Зате як „живописали” легкокрилі цього дня новомосковці ! Як вони боролись, як стелилися у підкатах, як, зрештою, жертовно згорали на тому смарагдовому чотирикутнику !.. І нехай емоції усіх без винятку виконавців і керівників делегації, які з-за меж поля спостерігали за січчю, дещо хлюпали через край, врешті-решт, їх можна зрозуміти. „Сінто” приїхав до Петриківки за Перемогою, Вікторією, і та посміхнулася саме їм.
Свої наполеонівські наміри підопічні Олександра Чхана і Віктора Зуєва почали втілювати в життя з перших хвилин протистояння, а коли Владислав Никипорець, взявши собі в компаньйони купину – вкотре на звітному турнірі „асистує” ця клята купина ! – розпечатав ворота суперника, вони взагалі набули чітких обрисів. Розгублений кіпер господарів невдовзі в черговий раз помиляється, і Петренко опиняється з кулястим біля порожнього кошика, щоправда, почувався він при цьому, певно, дещо некомфортно, ледь не на лінії воріт, однак хибити у цій ситуації, „мазати”, висловлюючись футбольною термінологією, гравець не мав ніякого права. Однак Андрій, на подив товаришів, покотив „сферу” паралельно з чотирикутником... Не стигла стрілка зробити кілька обертів, як знову у центрі подій опиняється О. Бойко. Лише у шпагаті він встигає перетнути шлях предмету сперечань, який спокійнісінько „мандрував” у напрямку порожньої брамки. А „валідольна” для „Факела” перша четверть ігрового часу закінчилася ще одним „маленьким дивом” у виконанні „сінтовців”. Щоправда, взяття воріт арбітр ФІФА Віктор Головко не зарахував, вбачивши у епізоді, який передував підкоренню гольового Евересту, порушення правил. Несправедливе на думку присамарців рішення судді ображені, але горді лицарі з Губинихи на 27-й хвилині таки „компенсували”, вдруге – тепер вже цілком правомірно ! – змусивши здригнутись сітку воріт. Ритуальний танок гарпунера цього разу виконав Є. Федоткін, скориставшись ювелірною передачею свого одноклубника з причілкового. 2:0 – з таким гандикапом після першої половини підопічні О. Чхана могли вже спокійно попивати медок й підтанцьовувати в ритмі „hip-hop” новоспеченій триголівській танцювальній групі підтримки, мова про яку піде окремо. Та все стало догори дном на 50-й хвилині, коли, отримавши другу жовту картку, майданчик залишив Василь Журавель. Ось тут всерйоз й приступили до справи факелівські „броньовики” !
Користуючись перевагою у живій силі, петриківці з такою силою почали утюжити окопи свого суперника, що тим лишився єдиний вибір – на смерть, до останнього патрону стояти на своїх рубежах, грудьми захищаючи як власні редути, так і власну честь. Однак стримати Андрія Сірка, який, здається, таки упіймав вітерця у свої вітрила, оборонці „Сінто” не змогли. Форвард-надія Івана Запорожана за двадцять з гаком хвилин до закінчення основного часу з насолодою вколотив шкіряний снаряд у самісіньке „яблучко” і продовжував тероризувати своїх візаві, будь-що намагаючись поновити паритет, він йшов і йшов уперед, в атаку, як політрук у роки Другої Світової, підіймаючи за собою весь фронт, а час невблаганно танув, доки, зрештою, остання піщинка не впала у прірву вічності...
„Сінто” (Губиниха) – нове лауреатське ім`я з часом буде викарбуване на новенькому кубкові-красені. Воно приєднається до лейблів інших тріумфаторів зорянського свята, назавжди лишиться в народній пам`яті.

А НАСАМКІНЕЦЬ, ЯК ГОДИТЬСЯ, РОЗДАЧА „СЛОНІВ”

Слова організаторів – зорянців і колосовців – не розійшлися з ділом. Лауреати дійства отримали з рук головного редактора народної газети Дніпропетровщини „Зоря” С. Т. Колесникової і голови обласної ради ВФСТ „Колос” В. Г. Петрушенка практично усе, що їм обіцяли: і медалі з усілякими іншими „делікатесами”, і подарунки кращим виконавцям, а ними стали новомосковці Андрій Карпов і Владислав Никипорець з петриківцями Русланом Свиридоненком і Андрієм Сірком (серед ветеранів відзначено Анатолія Дзоза і Віктора Лимаря), і комплект новенької форми формуванню-переможцю, і...
Поміж усього відзначеного загалу, а він виявився чималенький – кілька десятків людей, причетних до звітного свята, пам’ятної медалі удостоїлась і капітан дівочої команди з танцю „hip-hip” Євгенія Дьякова. Ця невеличка, з шести майстринь, напрочуд симпатична група, „позичена” у дніпровського клубу „Trance Dance” – дворазового чемпіона світу – і спеціально запрошена на дійство, так „запалювала” у перервах між матчами, що ледь вистачало сил, аби самому не влитись до юної когорти і не подригати усмак ногами. Зрештою, нагода така у нас, зорянських одновірців, упевнений, ще буде.
А, між тим, стяг ХХХ, ювілейного розіграшу Кубка народної газети Дніпропетровщини „Зоря” вже опущено. І як нам усім не шкода, доведеться почекати до наступного року, до наступного футбольного сезону, коли наша фірмова феєрія знову запросить усіх бажаючих до свого образного „весільного” столу, до Гри, яка всіх нас повертає до першоджерел, до святих витоків...
Щастя вам усім, здоров`я і, звісно, нових творчих планів і перемог !
Бережіть себе !

Просмотров: 829 | Добавил: mag-shef | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 1
1  
Огромное спасибо!

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа
Календарь новостей
«  Ноябрь 2008  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Поиск
Друзья сайта
Статистика
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 75